Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року Справа № 922/3658/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач)суддівАкулової Н.В., Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 у справі№ 922/3658/13 господарського суду Харківської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до проТовариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго" стягнення коштів в сумі 71 802 259,87 грн в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Ткачук О.В., дов. № 08.6-186/20661 від 27.09.2013

- відповідача: Прокопченко К.А., дов. б/н від 19.08.2013

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго" про стягнення заборгованості в розмірі 71 802 259,87 грн за кредитним договором №805/618/8-116 від 22.09.2008.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.10.2013 у справі № 922/3658/13 (суддя Аюпова Р.М.) позовні вимоги були задоволені частково, стягнуто з ТОВ "Еко-Комуненерго" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" суму заборгованості за кредитом в розмірі 45 121 774,19 грн, суму заборгованості за процентами в розмірі 20 596 156,34 грн, пеню за кредитом в розмірі 1 905 332,11 грн, пеню за процентами в розмірі 1 417 153,79 грн. В іншій частині у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 у справі № 922/3658/13 (у складі головуючого судді Здоровко Л.М., суддів Плахова О.В., Шутенко І.А.) частково скасовано рішення господарського суду Харківської області від 22.10.2013, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 525, 526, 546, 548, 549, 598, 599, 610-612, 625-628, 1048-1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 179, 193, 198, 202, 216, 232, 343, 345 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 43 ГПК Укракїни, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 у справі № 922/3658/13 та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 22.10.2013 у справі №922/3658/13.

ТОВ "Еко-Комуненерго" надало відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 22.09.2008 між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго" (позичальником) був укладений договір кредиту №805/6/18/8-116, за умовами якого банк надав кредитні кошти позичальнику у сумі 5 772 005 доларів США зі сплатою LIBOR (12М)+10,0% річних з переглядом станом на 06 серпня кожного року з кінцевим терміном повернення заборгованості - 21.09.2015.

Відповідно до пункту 1.2 договору кредиту кредит надавався позичальнику на наступні цілі: купівля нежитлового приміщення загальною площею 17323,2кв.м, що розташоване за адресою: м.Харків, вул.Плеханівська, 126, літ Р/1-7, належить на праві власності ДП "Завод ім. В.О. Малишева".

Банк на виконання умов договору кредиту здійснив видачу кредиту відповідачу у сумі 5 772 005,00 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №1 від 23.09.2008 та заявою про перерахування кредитних коштів № 1 від 23.09.2008.

Відповідно до підпунктів 3.3.5, 3.3.7 пункту 3.3 договору кредиту позичальник зобов'язався сплачувати банку проценти в розмірі, передбаченому пунктом 1.1 цього договору та комісії у розмірах, зазначених в додатку №1 до цього договору в порядку, визначеному пунктами 2.5, 2.8, 2.9, 2.11, 2.12 цього договору та тарифами; повернути банку у повному обсязі суму кредиту в строк, визначений пунктом 1.1 цього договору.

Згідно з пунктом 4.2 договору кредиту у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених цим договором та комісій, визначених тарифами, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених пунктами 1.1, 3.2.4, 4.5, 5.4 договору позичальник сплачує банку пеню в розмірі один процент в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язання за цим договором.

У разі невиконання позичальником зобов'язань, визначених підпунктами 3.3.2 - 3.3.21 цього договору, порушення позичальником або третьою особою, з якою укладений договір забезпечення виконання зобов'язань за кредитом, умов договорів, визначених пунктом 1.3. цього договору, протягом більше 30 днів, банк направляє позичальнику письмове повідомлення про дострокове погашення кредиту, нарахованих процентів за фактичний час використання кредиту, комісій, нарахованих штрафних санкцій (пункт 4.5 договору кредиту).

Позичальник зобов'язаний протягом 15 днів з дати отримання повідомлення банку, визначеного пунктом 4.5. цього договору, погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції (пп. 4.5.1 пункту 4.5 договору кредиту).

У зв'язку з неналежним виконання позичальником взятих на себе зобов'язань банк направив позичальнику 14.04.2009 вимогу про дострокове погашення кредиту та відсотків, яка була залишена без задоволення.

Повторно банк за вих. № 08.6/01-186/67-14347 від 17.07.2013 направив позичальнику вимогу про сплату суми боргу за договором кредиту №805/6/18/8-116 від 22.09.2008 у п'ятнадцятиденний термін, яка була отримана позичальником 14.08.2013, однак заборгованість не була сплачена.

На підставі ст.ст. 11, 16, 204, 257, 258, 264, 267, 525, 546, 548, 549, 598, 599, 610-612, 627, 629,1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 179, 193, 232, 343, 345 Господарського кодексу України суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Еко-Комуненерго" на користь банку 45 121 774,19 грн суми заборгованості за кредитом, 20 596 156,34 грн суми заборгованості за процентами, 1 905 332,11 грн пені за кредитом, 1 417 153,79 грн пені за процентами.

Разом з тим, за результатами апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції встановив, що 22.09.2008 в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту № 805/6/18/8-116 від 22.09.2008 між банком (іпотекодержателем) та ТОВ "Еко-Комуненерго" (іпотекодавцем) було укладено та нотаріально посвідчено іпотечний договір № 805/13/18-5/8-846, за умовами пункту 1.1 якого іпотекодавець передав в іпотеку банку наступне нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ. "Р/1-7", загальною площею 17 323,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м Харків, вул. Плеханівська, 126 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 22.09.2008 з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" на виконання рішення господарського суду Харківської області від 18.07.2007 у справі № 21/235-07.

Згідно з пунктом 1.2 іпотечного договору вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 30 000 000,00 грн, що в еквіваленті складає 6 184 291,90 доларів США за офіційним курсом НБУ. Сторони іпотечного договору домовились, що у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем основного зобов'язання банк має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (підпункт 2.4.3 пункту 2.4 іпотечного договору).

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.12.2009 у справі № 27/362-09, яке набрало законної сили, були задоволені позовні вимоги АКБ СР "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ"Укрсоцбанк" до ТОВ "Еко-Комуненерго" у розмірі 6 025 548,00 доларів США за договором кредиту № 805/6/18/8-116 від 22.09.2008 станом на 07.10.2009, з яких: 5 645 161,29 дол. США строкова заборгованість за кредитом; 62 411,40 доларів США прострочена заборгованість за відсотками до 31 дня; 64 491,78 дол. США прострочена заборгованість за відсотками від 32 до 60 днів; 253 483,53 дол. США прострочена заборгованість за відсотками понад 60 днів та 279 796,48 грн пені, що в загальній сумі в еквіваленті за курсом Національного банку України становить 48 544 435,96 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю літ. "Р/1-7" загальною площею 17323,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Плеханівська, 126 та належить ТОВ "Еко-Комуненерго" на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 22.09.2008 та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстрованим номером 4020, зареєстрованого 22.09.2008 в Державному реєстрі правочинів за номером 3148440 згідно витягу за номером 6541215. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки за оціночною вартістю, шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої статтею 38 Закону України "Про іпотеку", надано банку - іпотекодержателю право на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, а також право проведення усіх дій, пов'язаних з збереженням та реалізацією предмета іпотеки; надано АКБ "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії до моменту продажу предмету іпотеки право на господарське управління предметом іпотеки, з правом укладання у якості орендодавця договорів оренди з фізичними та юридичними особами, та направленням отриманих від управління коштів на задоволення своїх вимог за кредитним договором; з метою збереження предмету іпотеки до його реалізації надано АКБ "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" право обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України).

У ст. 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що рішенням господарського суду Харківської області від 22.10.2013 у справі №922/3658/13 фактично стягувалась заборгованість за кредитним договором одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, що належить позичальникові, за рішенням господарського суду Харківської області від 16.12.2009 у справі № 27/362-09, що є стягненням в подвійному розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена у листі Верховного Суду України від 07.10.2010 "Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 роки)".

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаного висновку суду, спростовуються вищенаведеним, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови апеляційної інстанції у справі № 922/3658/13.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 у справі № 922/3658/13 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я Н.В. Акулова

С у д д я С.В. Владимиренко